Чи ви знаєте історію культури фізичних тренувань?
Ми зараз зазвичай ідемо у спортивний або тренажерний зал, англійською ми ідемо тренуватися у gym. Gym слово, яке походить від грецького γυμνάσιον – гімнасій, гімнастичні школи в Стародавній Греції, які були засновані 3000 років тому; γυμνός у перекладі з грецької оголений, голий. І хоча ми не роздягаємося догола в спортзалі, ми як і раніше відвідуємо спортзали, щоб зробити наше тіло красивим і здоровим.
Стародавні гімнасії являли собою простір просто неба, обсаджену двома рядами тополь. У ньому не було звичного нам обладнання і займатися там дозволялося лише дорослим чоловікам. Там практикувалися древні олімпійські види спорту: біг, метання диска, метання списа та боротьба.
В Афінах було засновано дві з найвідоміших громадських гімнасій в Академії Платона та Ліцеї Аристотеля.
Платон вважав гімнастику важливою частиною освіти. На його думку, софіст Продік першим вказав на зв’язок між гімнастикою та здоров’ям. Продик виявив, що гімнастичні вправи корисні для власної слабкої конституції та поганого здоров’я. Він сформулював метод, який став загальноприйнятим і був удосконалений Гіппократом.
У багатьох давньогрецьких медичних трактатах фізичні вправи наказуються як ліки від певних хвороб, показуючи, наскільки греки вважали здоров’я та фізичну форму пов’язаними. Але і що поєднує стародавній гімнасій із сучасним спортзалом – це досягнення та підтримка ідеальної форми тіла.
Після краху греко-римської цивілізації минуло багато століть, перш ніж тренажерний зал знову відродився. У період середньовіччя спортзал як фізичний простір, призначений для тренування тіла, повністю зник, хоча давні тексти про гімнасії зберігалися в бібліотеках монастирів по всій Європі.
Наново ці рукописи було відкрито епоху Відродження, але тексти вивчалися переважно лікарями.
Відродження гімназії сталося у Берліні 1811 року. Однією з причин була нищівна поразка прусської армії Наполеоном. Прагнучи відновити національну гордість і перемогти французів, прусський шкільний вчитель на ім’я Фрідріх Ян заснував гімнасію просто неба в передмісті Берліна. Він назвав її Тернплац, або тренувальний майданчик.
Наприкінці 40-х років XIX століття гімнаст та силач француз Іполит Тріат відкрив перший комерційний тренажерний зал спочатку у Брюсселі, а потім і в Парижі. На відміну від Терноплац просто неба, Велика гімнасія Тріата являла собою величезний критий простір з чавуну і скла.
Тріат практикував те, що зараз ми називаємо, круговими тренуваннями, поєднуючи гімнастичні вправи з тренуваннями з гантелями, штангами та булавами. Усі вправи виконувались під барабанний дріб із наступним енергійним масажем, який робив сам тренер. Головною метою тріатівських залів була естетика – зробити тіла своїх клієнтів такими ж красивими, як тіла давніх атлетів.
Наприкінці 19-го століття цирковий атлет Євген Сандов відкрив Лондонський інститут фізичної культури, такий собі клуб джентльменів, з дерев’яними панелями, аспідистрами в горщиках та перськими килимами для кожної вправи.
Він був прихильником силових тренувань із вільними вагами, штангами та гантелями.
Щодо жінок, вони займалися нарівні з чоловіками. Але багато хто з них не хотів мати м’язисту, схожу на чоловічу, статуру. Багато хто хотів привести себе у форму та схуднути. І тут їм на допомогу у 80-ті роки минулого століття прийшла Джейн Фонду, популяризуючи аеробіку. Після такої революції тренажерні зали мали мати кардіообладнання – велосипеди, бігові доріжки та крос-тренажери, а також зали для групових вправ – для занять аеробікою, йогою та пілатесом.